12 фев в 15:42 (OFF) Kalina679 (B)
Я такого ще не чула. «І ким би він був, якби не війна?» – говорить комусь по телефону жінка в маршрутці. Не хочу знати, що вона скаже далі, дістаю з кишені навушники, щоб трохи вгамувати хвилю злості, і починаю думати. А ким би була я?

Я могла би писати про дурниці, мріяти про подорож до «екзотичної» країни, робити дописи про підсумки року. Я могла би бути щасливою. Ні, не могла – мусила. Але кожного місяця я рахую загиблих українських воїнів та пишу, хто чекав на них удома. Мрію поїхати на територію, яка раніше була моєю, а нині небезпечна для життя. Не роблю дописів про підсумки року, адже всі зібрані в купу маленькі щастя не зможуть переважити одне велике горе в моїй країні, яке називається «війна». Не можу себе переконати, що наразі щось може бути глобально важливішим. Але не шкодую про це.

Бо знаю багато людей, які вважають так само. З ними я знаходжусь в офісі кожного дня, спілкуюсь телефоном, їх – навіть зовсім незнайомих – ідентифікую у метро за наплічником та військовою формою. Усі вони мусили бути щасливими. Але війна. Ким би ви мусили бути, якби не вона?

Розкажіть про це. І не забудьте підтримати свою армію:
SaveLife.in.UA

Юлія Ворона
Фонд «Повернись живим»
Сообщество: **АНТИЗОМБІ**
Канал: АНТИЗОМБІ
61 1 17 3

Комментарии (0)

Показать комментарий
Скрыть комментарий
Для добавления комментариев необходимо авторизоваться
Братва
Здесь все по понятиям: отчаянные перестрелки...
Версия: Mobile | Lite | Touch | Доступно в Google Play